Дозволь мені бути...

Вже тисячний раз переконуюся, що для того, щоб досягти успіху в якійсь справі треба клято про неї мовчати. Думати, думати, думати і обов'язково "мовчати, тихенько мовчати". Я так не вмію. Я взагалі не вмію мовчати.

От з'явилося в мене бажання поїхати кудись, сказала про це подрузі - в житті не поїду, все  провалиться в останній момент. Сподобався мені чоловік, згадала про нього сестрі - все, більше не побачу, можна зразу забути. Я слабо розбираюся в фен-шуях і енергетичних потоках, але напевно таємниця в тому, щоб не розпилювати енергію своєї думки на оточуючих, а утримувати і вирощувати її в собі. Тоді для досягнення мети буде шанс використати більшу кількість тої самої енергії. А може, треба мовчати про свої бажання і напрацювання, щоб не дай Боже, не викликати заздрість в людей. А то, заздрість, вона така - може зруйнувати все, що завгодно.

Я вже не знаю, як мріяти і думати правильно, як досягати мети, не зважаючи на різноманітні перешкоди. Де би то знайти такий тренінг з назвою "Закрий нарешті рота і почни жити нормально!"?