Дозволь мені бути...

Таки вчасно Яскрава прислала мені картинку, на якій зображений паперовий пакетик для сміття з голови. Його треба притулити до рота і наговорити туди всякої всячини, яка заважає нормально жити. Потім зім'яти і викинути. Такий собі ритуал ощищення думок. Думаю, допомагає. І де би то купити таких пакетиків хоча б з десяток?

Нема пакетиків. Я тут паперові корзинки для кексів з тяжкою бідою знайшла, то про які  ще пакетики мова.

Багато чого турбує останнім часом. Як почну одну думку, то вже так закручуся сама в собі, що не кожна вправна майстриня зможе розплутати. Знову відсутність організаторських здібносетй дає про себе знати. Не навчилася організовувати свій час. Назбирала купу роботи. Відкладала до останнього, а щоб те останнє і справді не стало останніми годинами ночі з неділі на понеділок, то запланувала всі справи на вихідні. Довести до ладу свої папери, допомогти знайомому з навчанням, дописати статтю, розібрати стос паперів на тумбочці, переписати все важливе зі старого-розтріпаного-брудного блокнота в новий, почитати книжку, дописати конспект. Ті справи мали поволі собі робитися протягом попередніх трьох тижнів. Але ж ні - я ж не мала часу. В гості, на фільм, в інтернет то час був, а для справ - зась. Складаю список. Прокрастинація...

Писала листа і наткнулася на думку, що сама вбиваю в собі все жіноче. І біда в тому, що не розумію чому. Я не ношу спідниць і суконь. А якщо ненароком і одягну якусь, то почуваю себе ніби голою. Зразу здається, що всі на мене дивляться і думають "Ото незграба! Що то вона на себе натягнула?". Я легенько фарбуюся, а коли підведу очі чи нафарбую нігті яскравим лаком, то зразу червонію від сорому. Я навіть в дзеркало соромлюся дивитися, коли виглядаю дуже добре. Сірі, чорні, сині і коричневі речі не привертають зайвої уваги. Штани зручніші, ніж спідниці. Танкетка зручніша, ніж каблук. Хвіст чи пучок акуратніший, ніж розпущене волосся. Я боюся, що мене хтось може запідозрити в жіночності, в слабкості, в романтичності чи ще в чомусь такому. Чоловіки мені часто кажуть щось на кшталт "Зате в тебе є інтелект" або "Якась ти занадто самостійна". Чи захоче хтось захистити, пригорнути, заспокоїти жінку, яка "...занадто самостійна". Думаю, що ні.

Придбала на днях яскравий лак для нігтів - починаю з нього. Гарно акуратно зробила манікюр, нігті коралового кольору (мій улюблений). Здається, не померла. Починаю почувати себе трохи менше самостійною - не дуже розженешся в своїх благих ділах, коли переживаєш за цілісність нігтів :)