Дозволь мені бути...

Коли вводила назву замітки, випадково ввела "Муть". Щось в таки цьому є.

Ні слова про мультфільми тут не буде, хоча, варто було переглянути пару хороших мультиків протягом своїх "типу канікул". Люблю "Мері і Макс" та до чого це?
Тут буде багато частин, розтягнених на багато днів. Терпіння вам :)

*** *** ***

Вже два місяці скоро як я не переймаюся блогом. Довго думала, в чому ж причина. А причина виявилася коктейлем з причин. Все таємне коли-небудь стає явним. Так і з моїм блогом - його вирахувала сестра. Нічого страшного в тому нема, але з'явилося відчуття, що то вже не мій блог. Здалося, що і хороший не мій, і робота не моя, і книжки якісь чужі, і думки крадені, і пісні не улюблені. Все стало не таким, як було. Друга складова затишшя - Яскрава. Я знайшла друга, з яким можна поговорити і який зрозуміє мене з половини слова, навіть з двох літер. Вона пише мені листи і дарує вірші, читає думки і говорить моїми словами. Все, що я хотіла написати сюди, я писала їй. І чемно продовжую писати.

*** *** ***

Хотілося зробити узагальнення минулого 2011-го числа десь так 30-го грудня. Хотілося та перехотілося. Новий рік прийшов, непомітно відкоркувавши пляшку шампанського і показавши мені шмат поздоровлення президента, мамине і татове обличчя і святковий концерт по ТВ. "Тоска и ностальгия меня одолевала". Якесь таке незрозуміле відчуття - суміш небажання виходити з дому, небажання зустрічатися з друзями, відраза до олів'є і відчуття самотнього існування в великому світі. 23.40. - я за кухонним столом збираю в пригорщі сльози. Плакалося щиро і мовчки. Шкодувала, що втратила багато можливостей, не зробила багато хорошого, не сказала купу слів. Жаліла, що коло мене не всі потрібні люди, а деякі з них і не підозрють, що потрібні. Мрії не збулися. Хоча - СТОП! Була в мене карта мрій. Всесвіт сприйняв її буквально. Посередині було фото (колаж-монтаж) з чоловіком на той час мрії. Зараз таке фото є насправді в мому цифровому альбомі, а от чоловік з мрії непомітно пішов собі своєю дорогою. На карті було зображення модему від Київстару (мені конче був потрібен інтернет) - саме таким я користуюся зараз. Ще були міста - в одному я таки побувала. Крім того, прибдала кілька речей зі списку, а отже, карта частково працює. Чого не отримала, про те погано мріяла.
Так от, в 23.50. я перестала розводити соплі на кухні і пішла до батьків зустрічати нове. Так слухали бій курантів, що я навіть забула загадати бажання. Прогавила знов - роззява. Всі близькі були поздоровлені дзвінками і смсками, деяким пощастило отримати листівку. Одному єдиному - хорошому і блакинтоокому - я відправила мейла. Ненав'язливо, але привітала. Крига між нами скресла вже не пам'ятаю з чиєї подачі. Мовчати не було причини.
В програмі новорічної ночі залишилося споглядання телевізора і солодкий міцний сон. Але не так сталося, як гадалося. 00.42. - лежу в ліжку і чую телефонний дзвінок. Мій хороший дзвонить, щоб мене привітати. Він не читав ще мейла, просто зателефонував. Єдиний дзвінок за всю ніч. Соромно зізнатися, але я не пам'ятаю жодного слова з тої теплої розмови. Пам'ятаю лиш його спокійний голос і свої тремтячі руки. Я не телефоную в новорічну ніч непотрібним і неважливим людям. То так, до слова.
От так з перервою в годину можна перескочити від повної втраченості до абсолютного щастя. Чим не новорічне диво?

*** *** ***

Я знову погано сплю, а краще б погано їла. Чи то вітамінів не вистачає, чи то фізичних навантажень і тому лінь мене згрібає в свої міцні обійми. В понеділок закінчиться відпочинок і в мене, як завжди, багато планів. Але розголошувати не буду - мовчання золото. А з тим постійним бажанням поспати треба точно щось робити. Може знаєте ефективний спосіб налагодити режим дня, а заразом і сну?

*** *** ***

Знаєте ж, що я хвора на книжки? Дочитала вже "Піцу "Гімалаї"", довелося одної ночі лягати півчетвертої, бо ніяк собі не могла пробачити ту недочитану книжку на столі. Тепер маю новеньку червоненьку - "Непоэмание" Полозкової - подарунок на Миколая, я так зрозуміла, від дорогої Яскравої. Люблю її, точніше всіх їх трьох - Яскраву, Полозкову і книгу. Як завжди читаю те, що хочу, замість того, що треба. А що ж можна обрати, якщо вибір постає між Полозковою і Цифровою обробкою сигналів?  

*** *** ***

Далі буде. Обіцяю.